Я люблю:

 
 
 
Rambler's Top100
 
 
 
 

дипломная работа «Благоустрій та озеленення центральної частини м. Миколаєва»

Вид:дипломная работа

Описание

Основи проектування, планування та забудови населених пунктів. Особливості та методи озеленення міського ландшафту, його благоустрою. Благоустрій та озеленення центральної частини міста Миколаєва - розробка агротехніки створення зелених насаджень й догляд

Скачать бесплатно [726 K]



МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІСОТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

Спеціальність 6.130400 Кафедра ЛА, СПГ і урбоекології

Пояснювальна записка

бакалаврської випускної роботи на тему:

„ Благоустрій та озеленення центральної частини міста Миколаєва

Виконала студ. групи СПГ-41 Стеців Г. О. ________________

( підпис )

Керівник роботи Геник Я. В. _____________________________

( підпис )

Завідувач кафедрою проф. Кучерявий В. П. _______________

( підпис )

Львів - 2006

Національний лісотехнічний університет України

Факультет лісогосподарський кафедра ЛА, СПГ та урбоекології

Спеціальність 6.130400 Садово-паркове господарство

„ Затверджую „

Зав. Кафедрою

___________________

„_____”_______2006 р.

ЗАВДАННЯ

НА БАКАЛАВРСЬКУ ВИПУСКНУ РОБОТУ

студентові Стеців Г. О.

1. Тема проекту: „Благоустрій та озеленення центральної частини міста Миколаєва”

2. Термін здачі студентом закінченого проекту_____________

3. Вихідні дані до проекту _____________________________

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки _____________

5. Перелік графічного матеріалу ________________________

6. Дата видачі завдання ___________________

Керівник _____________________________

Календарний план

п/п

Назва етапів дипломного проекту Термін

Виконання

етапів

Примітка









Студент-дипломник____________________

( підпис )

Керівник проекту ______________________

( підпис )

Зміст

Анотація _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ст.

Вступ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ст.

Розділ 1. ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ст.

Розділ 2. БЛАГОУСТРІЙ ТА ОЗЕЛЕНЕННЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ МІСТА МИКОЛАЄВА

2.1 Розташування обєкту досліджень _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ст.

2.2 Природні умови району досліджень _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ст.

2.3 Програма та методика робіт _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ст.

2.4 Характеристика обєкта досліджень _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ст.

2.5 Результати проведених досліджень _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ст.

Розділ 3. ПРОЕКТ ЗАХОДІВ

3.1 Аналіз результатів дослідження _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ст.

3.2 Напрямки та шляхи вдосконалення досліджуваного обєкту _ _ _ _ ст.

Розділ 4. АГРОТЕХНІКА СТВОРЕННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ САДОВО-ПАРКОВОГО ОБЄКТУ

4.1 Агротехніка створення садово-паркових насаджень _ _ _ _ _ _ _ _ _ ст.

4.2 Агротехніка догляду за садово-парковими насадженнями _ _ _ _ _ _ст.

ВИСНОВКИ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ст.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ _ _ _ _ _ _ _ ст.

АНОТАЦІЯ

Стеців Г.О. Благоустрій та озеленення центральної частини міста Миколаєва.

Випускна кваліфікаційна робота зі спеціальності 6.1304 - Лісове та садово-паркове господарство ( садово-паркове господарство ). - НЛТУ України. Львів - 2006.

Дипломний проект присвячено благоустрою та озелененню центральної частини міста Миколаєва, розробці агротехніки створення зелених насаджень і догляду за ними.

Ключові слова: газон, квітник, благоустрій, агротехніка.

ВСТУП

Зелені насадження відіграють важливу роль у формуванні середовища міста, надають індивідуальні, своєрідні риси. Вони підкреслюють, виявляють найбільш цінні будівлі, споруди, памятники, декорують стіни, огорожі, промислові обєкти.

Зелені насадження беруть участь в оформленні міських площ та інших композиційних центрів, з їхньою допомогою підкреслюються особливості або приховуються недоліки рельєфу. Вони прикрашають береги рік та водойм. Обєкти зеленого будівництва повинні бути і часто є самостійними витворами садово - паркового мистецтва.

В даний час спостерігаються чітко виражені тенденції підвищення містобудівельної ролі насаджень. В якості повноправного конструктивного містобудівельного елемента вони беруть участь в організації території міста, в оформленні міського ландшафту, можуть бути центром або віссю просторового вирішення міського ансамблю, його обрамленням.

Естетичне і емоційне значення насаджень обумовлене можливістю з їхньою допомогою чергувати враження від навколишнього простору, вводити в урбанізоване середовище природні елементи.

Неоціненна рекреаційна функція насаджень в умовах в інтенсифікації промислової діяльності людини, прискорення темпу міського життя і виникнення психологічних перевантажень з одночасним зниженням фізичних навантажень в містах, особливо великих.

Зелені насадження, сади, парки, приміські ліси і прибережні території являються одним з найбільш красивих місць відпочинку. Все більше значення відіграють заміські зони відпочинку, які стають базами “туризму”, а внутрішньоміські зелені насадження зберігають функції місць короткотермінового відпочинку.

Отже, в наш час все більш актуальне значення приймають міри по покращенню стану навколишнього середовища, благоустрою, озелененню міст і населених пунктів. Саме це є головним завданням садово - паркового господарства. Адже підвищується значення живої природи в озелененні міста, створенні його зовнішнього вигляду, збільшенні площ під зелені насадження, створенні нових парків, скверів, бульварів, лісопарків. В сучасному місті озеленені території (окремі ділянки і садово - паркові комплекси) обєднуються в динамічну взаємоповязану систему.

Розділ 1. Постановка проблеми

Основою проектування, планування та забудови населених пунктів повинні бути попередньо розроблені концептуальні положення їх соціально-економічного розвитку, визначення пріоритетів і масштабів планування розвитку на перспективу.

Найбільш поширені в Україні малі міста(міста з чисельністю населення до 50 тис. чоловік), які займають особливе місце в історичному розвитку України. За характером економічної діяльності вони є організаційно-господарськими та культурно-побутовими центрами. Сюди можна віднести адміністративний центр у Львівській області - місто Миколаїв.

Звязок міста та природи розглядаються у теорії та практиці містобудування як основа розвитку будь-якого міста від малого міста до крупного мегаполісу. Тому зелені насадження виступають у сучасному містобудуванні як повноправні конструктивні елементи, що беруть участь в організації міської забудови, виконуючи роль центру чи осі просторового вирішення міського ансамблю, розділяючи забудову чи обрамляючи місто та його житлові райони.

Нормативна база проектування обєктів озеленення сприяє раціональному використанню міських зелених територій. У систему зелених насаджень загального користування входять міські парки, сквери, бульвари, набережні.

Сквери - це зелені насадження на площі чи вулиці, які відіграють архітектурно-декоративну роль і призначені в основному для короткочасного відпочинку населення. Влаштовуючи сквери на території міста, можна більш рівномірно розмістити зелені насадження, одержати швидкий декоративний і санітарно-гігієнічний ефект. Залежно від функціонального призначення сквери поділяються на такі найбільш типові групи: тихого відпочинку й прогулянок, монументальні, історико-архітектурні, виставкові, ігрові. За розташуванням в міській забудові сквери поділяються на дві групи: сквери на площах і сквери на вулицях, які можна розташовувати між будинками, перед окремими будівлями.

При проектуванні малих декоративних садів загального користування, якими є сквери, першочергову увагу слід звернути на композиційну завершеність їх просторової організації, правильне функціональне використання території, раціональну організацію пішохідного руху, місць відпочинку, а також на художні якості кожного з елементів ландшафту.

Баланс території скверу залежить від його основного призначення, місця розташування, розмірів і специфіки ділянки. На архітектурно-планувальну організацію скверів істотний вплив має рельєф місцевості.

Композиційна завершеність пейзажів повинна досягатись у найкоротший термін після закладки скверу. Перш за все цьому сприятиме влаштування високоякісних газонів, посадка декоративних дерев і чагарників, красиве квіткове оформлення.

Рослинний матеріал становить основу садово-паркових композицій, є надзвичайно активним емоційно-психологічним фактором, який повинен враховувати архітектор чи озеленювач.

Зелені насадження в містах сприяють покращенню мікроклімату та санітарно-гігієнічних умов: сповільнюють швидкість вітру, затримують пил і аерозолі, поглинають газові домішки з повітря, зменшують силу звукових хвиль тощо. Виконуючи екологічні функції, зелені насадження урбанізованих територій як складові ландшафтної архітектури покликані створювати природне пейзажне середовище.

Декоративні дерева й чагарники, квіткове оформлення поряд з водними елементами, скульптурою формують естетичний вигляд конкретного обєкту.

Квіткове оформлення є одним із розділів декоративного мистецтва. Воно має бути красивим і привабливим, повинно давати людині естетичну насолоду й створювати гарний настрій.

Міський ландшафт, як і кожен садово-парковий пейзаж, не можливий без газону. Газон - це гарне, вирівняне й влаштоване травяне вкриття, яке складається з одного чи кількох дерноутворюючих видів. Газони виконують як естетичну, так і санітарно-гігієнічну роль.

Важливим елементом функціональної та архітектурно-художньої організації скверів є декоративні водоймища, фонтани, каскади, що позитивно впливають на емоційний стан відвідувачів.

В сучасному садово-парковому будівництві значне місце відводять малим архітектурним формам: альтанкам, парковим меблям, декоративним вазам, скульптурі. Масштаб цих елементів, характер застосованого матеріалу, колірне рішення та розміщення повинні відповідати розмірам і призначенню скверу, сприяти створенню середовища, сприятливого відпочинку людей.

В основі озеленення лежать архітектурно-художні принципи, які забезпечують не лише естетизацію довкілля, але й покращують його санітарно-гігієнічні й архітектурно-планувальні параметри.

Розділ 2. Озеленення центральної частини міста Миколаєва

2.1 Розташування обєкту озеленення

Місто Миколаїв розташоване на лівому березі р. Дністер, за 38 км на південь від обласного центру міста Львова, є адміністративним центром. Територія міста витягнулась з заходу на схід . знаходиться в природній улоговині.

Через місто з півночі на південь пролягає автострада міжнародного значення Львів-Стрий-Ужгород-Чоп та Львів-Стрий-Чернівці. Таким чином, економіко-географічне положення м. Миколаєва досить вигідне, що позитивно позначається на його господарському розвитку.

Обєкт дослідження знаходиться в центральній частині міста Миколаєва.

Рис.1. Схема центральної частини міста Миколаєва

2.2 Природні умови району дослідження

Клімат. Клімат Миколаївського району відповідно до його географічного положення є помірно-вологий, перехідний від морського помірного до помірно континентального. Протягом року переважає помірне морське повітря з Атлантики, яке приносить взимку відлиги, хмарність і снігопади, а влітку - прохолоду й рясні дощі. Іноді проникають арктичні повітряні маси. Взимку вони викликають ясну морозну погоду, а влітку й восени - прохолодну з опадами.

Сумарна сонячна радіація за рік становить 93 ккал/см2 , ефективне випромінювання-23 ккал/см2, а радіаційний баланс-4о ккал/см2.

Середньорічна температура +7,9 С. Абсолютний мінімум - 32,2 С, а абсолютний максимум - +37 С. Середньомісячні температури коливаються від -3,8 С в січні до +18,4 С у липні. Опадів випадає 650-700 мм на рік, з них у зимовий період - 150 мм (11%). Найбільше число опадів випадає у липні, серпні й вересні - по 83,1 мм (44 %).Літом опади випадають у вигляді зливових дощів, які сильно впливають на режим рік. Річні й місячні суми опадів часто коливаються. Сніговий покрив на території району дуже нестійкий. Більш-менш стабільний він у другій половині листопада та сходить в середині березня. Проте в цьому проміжку часу внаслідок частих відлиг висота снігового покриву часто зменшується. Бувають дні , що сніговий покрив зовсім зникає, а потім знову поновлюється. Висота снігового покриву в середньому 10 -12 см, інколи 25-40см.

Насичені вологою повітряні маси переносяться західними й південно-західними вітрами, які переважають протягом року. Рідше вітри дмуть із півдня, півночі й сходу. На напрям вітрів у значній мірі впливають Карпатські гори.

Середня швидкість вітрів 6,8-10,8 м/с. Абсолютна вологість повітря досягає свого максимуму наприкінці липня.

У районі добре виражені пори року із певними ознаками вітрового режиму, ходу температури, кількості опадів, хмарності, умовами для сільськогосподарських робіт.

Довго тривалість періоду з температурою вище +5 С складає 205-210 днів , а з температурою вище +10 С - 135-160 днів. Без морозний період триває 150-160 днів. Середні дати перших осінніх приморозків найбільш припадають на першу декаду жовтня, а найбільш ранні - на другу декаду вересня.

Глибина промерзання грунту: максимальна - 61-70 см, мінімальна - 25 см, середня - 38 см.

Достатня кількість годин сонячного тепла, відсутність різкого перепаду температур повітря, а також невелика річна амплітуда температур, відсутність сильних вітрів протягом року сприяють вирощуванню сільськогосподарських культур та використання території району як зони відпочинку.

Рельєф. У геоморфологічному відношенні територія Миколаївського району ділиться рікою Дністер на лівобережну частину - горбисте Опісля та правобережну - рівнинне Передкарпаття.

Опісля являє собою частину Львівського плато з абсолютними висотами в межах району 340-405 метрів, яке характеризується розчленованим рельєфом, наявністю горбистих гряд, розмежованих широкими долинами річок.

На площинах розвитку пісковиків схили ступінчасті, а там , де виходять на поверхню піски - пологі.

У західній частині горби круто обриваються в заплаву р.Зубри. Передкарпаття являє собою рівнину, частина якої заболочена й часто заливається весняно-літніми водами внаслідок повеней і паводків. Рівнинне Передкарпаття на південному заході обмежене різким уступом - смугою передгіря Карпат. Абсолютні висоти поверхні рельєфу тут коливаються від 240 до 300 метрів.

Північна частина в значній мірі розчленована ерозією річкових долин. Форми рельєфу мають характер плоско вершинних горбів, витягнутих у широтному напрямі. В деяких місцях низовини плавним переходом зєднуються з платформенними височинами.

Рельєф району не становить труднощів для розвитку сільського господарства, прокладання транспортних шляхів. Територія району рівнинна. Це сприяє будівництву промислових підприємств, сільськогосподарських приміщень, житлових будинків тощо.

Територія міста Миколаєва витягнута з заходу на схід і розташована у природній улоговині, яка утворена текучими водами.

Геологічна будова. На території Миколаївського району з північного заходу на південний схід простягається дві геологічні структури: південно-західна окраїна Східно-Європейської платформи та Перед карпатський прогин.

У геологічній будові району характерні верхньокрейдяні, верхньо - і середньоміоценові та четвертинні відклади. Відклади верхньокрейдяного віку представлені ясно-сірими мергелями, які перекриті зеленуватими глауконітовими пісковиками та кремовими мергелями, а верхньо - і середньо міоценові - глинами, пісковиками та вапняками.

Потужність товщі глауконітових пісків 25-30 метрів. Верхня частина міоцену - тридцятиметровий шар вапняку, який покритий сірими глинами з прошарком пісковиків. Потужність глин від 8 до 10 метрів.

Четвертинні відклади представлені комплексом елювіальних, озерно-елювіальних і делювіальних відкладів. Елювій , який складається із щебеню і пісковиків, лежить шаром від 1,2 до 2 м на Корінних породах міоцену.

Озерно-алювіальні відклади розповсюджені в долинах річок і представлені сіро-голубими глинами, пісками й галечниками. Сучасний алювій складає заплавні тераси річок та представлений пісками, супісками та суглинками потужністю від 2 до 6 метрів.

Гідрологічна характеристика. Внутрішні води району представлені річкою Дністер та її притоками: Щирок, Зубра, Верещиця, Летнянка. Нежухівка, Бредниця, Колодниця, Іловець. Річки, які протікають через територію району, належать до басейну Чорного моря. Долини рік переважно заболочені, їх осушують меліоративними системами.

Усі річки живляться за рахунок атмосферних опадів і підземних вод, що виходять на поверхню у вигляді джерел.

Замерзають річки вкінці грудня, льодохід починається на початку березня. Бувають весняні, літньо-осінні паводки, які повторюються декілька разів у рік після випадання великої кількості опадів. Під льодом ріки бувають 2-3 місяці. Товщина льоду - 12-55 см. Річкові долини мають широкі заплави та озеро видні розширення.

Ставки мають різну площу - від 1,0 до 5,4 га.

Підземні води в районі та їх запаси тісно повязані з геологічною будовою, літологічним складом порід, фізико-географічними особливостям.

Підземні води приурочені до відкладів четвертинного, третинного мезозойського й палеозойського періодів. Водоносні горизонти палеозою та мезозою залягають на великій глибині, мають переважно підвищену мінералізацію. Води четвертинних відкладів поширені в обмеженій кількості. Водоносним шаром є алювій терас річкових долин. Високе залягання ґрунтових вод часто сприяє заболоченню. Глибина залягання ґрунтових вод коливається в межах 0,5-2м.

Живлення верхньотортонського водоносного горизонту відбувається за рахунок інфільтрації атмосферних опадів, а також за рахунок водоносного горизонту нижньотортонських відкладів.

Водоносний горизонт нижньотортонських відкладів приурочений до вапняків, пісковиків і пісків. Це води переважно гідрокарбонатного-кальцієвого типу.

Грунти та земельні ресурси. Ґрунтовий покрив є різноманітним, що зумовлено умовами рельєфу, зволоженням і мозаїчністю материнських порід. Ґрунтоутворюючими породами є мергелі, вапняки, суглинки, пісковики, піски. На території району поширені такі основні типи грунтів: дерново-підзолисті, дерново-глеєві, сірі опідзолені й опідзолені чорноземи, торфоболотні, лучні, лучно-болотні та торфовища.

Дерново-підзолисті, піщані, глинисто-піщані складають основний фонд орних земель. Ці грунти поширені на понижених рівнинних ділянках з неглибоким заляганням ґрунтових вод. Вони характеризуються низькою природною родючістю, мають мало гумусу, кислі, орний шар невеликий. Грунти цього типу використовуються під посіви сільськогосподарських культур та під сінокоси.

Дерново-глеєві грунти займають територію терас Дністра і Зубри. Вони сформувались на алювіальних-делювіальних суглинисто-піщаних відкладах. Глибина оглеєння коливається від 30 до 100 см.

Сірі опідзолені грунти в основному використовуються під кормові угіддя. Поширені вони в заплаві річки Нежухівки. Кормові угіддя на даних грунтах у дощові періоди настільки перезволожуються, що вимокає вся рослинність.

Світло-сірі, сірі та темно-сірі опідзолені грунти, які займають значну площу району, поширені на підвищених елементах рельєфу. Вони легко піддаються змиву. Ці грунти потребують мінеральних та органічних добрив, а також вапнування.

Чорноземи опідзолені поширені на півдні району, мають стійку структуру.

Лучні, лучно-болотні, торфово-болотні та торфовища поширені на понижених елементах рельєфу в умовах підвищення рівня грунтових вод.

Низинні торфовища розвинулись в умовах надмірного зволоження під пологом болотної рослинності. По мірі розвитку торфовищ їх верхній шар поступово мінералізується, торфовища у верхньому шарі добре гумусовані.


назад |  1 2 3  | вперед