Я люблю:

 
 
 
Rambler's Top100
 
 
 
 

реферат «Типологія сюжетних ліній українських та перських народних казок»

Вид:реферат

Описание

Скачать бесплатно [28 K]


боротьба дитини з драконом та звільнення поневолених - допомога друзів. Такий сюжет ми знаходимо в казках “Подвиги тубільця іранського” та “Котигорошко”.

До речі, в цих же казках є ще один, спільний для казок обох країн, мотив подорожування на “той світ”. Там головним героям допомагають вірні друзі і птах, який виступає в ролі посередника між “земним” і “тим” світами.

В перських казках ( наприклад в казці “Белуні та Іскандр”) чітко простежується мотив воскресіння героя в образі очерету, квітки, дерева або в образі птаха чи тварини.

Такий самий мотив притаманний і українським казкам.

Наприклад :

“А над забитим братом в полі при дорозі виросла калина, та така хороша, аж очі бере, літо й зиму на ній і лист, і цвіт, і ягідки.”11

Дуже часто з того дерева, в яке перевтілилася людина, герої української казки роблять якісь предмети ( наприклад сопілку з калини ). Ці вироби допомагають головному герою долати перешкоди і можуть навіть розмовляти.

“А один вирізав гілку, зробив сопілку, сів собі на віз та грає, а сопілка йому людським голосом співає.”12

Неважко помітити, що в декількох казках Ірану зустрічаються подібні, схожі сюжетні лінії. Наприклад епізод перевтілення героя в різних тварин - барана, верблюда, лоша; продажем цих тварин і поверненням парубка у колишній стан за допомогою рятівної вуздечки проходить по багатьох казках.

___________________________________________________________________________________

11.Дивна сопілка. Львів, -1989 .С.71.

12. Там само.

Слідом за цим зазвичай розповідається про її втрату і про боротьбу героя зі своїм ворогом («Бу-Алі Сіна» та ін.)

Відмітимо, що іранські чарівні казки від українських відрізняються чітко вираженою ланцюговою конструкцією. Наприклад :

“Біг я , біг, прибіг на вершину гори, зустрів двох жінок, одна дала мені води, друга - млинців. Млинці я з”їв сам, а воду дав землі. Земля дала мені траву, траву я віддав козі, коза мені дала кизяки на паливо, кизяки я дав пекарю, пекар дав мені вогонь, вогонь я відніс золотих справ майстрові, золотих справ майстер дав мені ножиці, ножиці я віддав кравцеві.”13

____________________________________________________

13. Персидские народные сказки. Ташкент, -1958. С.7.

Казки про тварин.

Дуже розповсюдженими казками в Ірані є казки про тварин. Головна ідея в них, як і в чарівних казках, - боротьба добра і зла.

В казках про тварин традиційним негативним персонажем є лисиця - втілення хитрості, підступності, вовк - уособлення жадоби, шакал - символ підлості.

Але поряд з ними є і добрі тварини - кінь, верблюд, газель, мул. Вони допомагають герою, визволяють його з біди. В казках такого типу невідґємним складовим є близькість людини з тваринами, вони відчувають навіть далеко від хазяїна, що з ним трапляється та поспішають на допомогу. Наприклад в казці “Залізні зуби” сина падишаха від його сестри - диви рятує улюблена кицька. Таке взаєморозуміння призводить то того, що тварини починають говорити людськими голосами. На приклад в казці “Теля” звірятко починає розмовляти зі своїм хазяїном і попереджає його про небезпеку.

Традиційними відносинами як в перських казках, так і в українських є відносини між вовком та вівцею, лисицею та куркою (журавлем).

Не зважаючи на те, що вовк дуже розумний і хитрий, в багатьох казках вівці (або козлу) вдається перехитрити вовка і цим врятувати собі життя. На приклад в перській казці “Як козел обдурив вовка” читаємо : “Підійшов вовк до купи листя щоб дати клятву, а сам все поглядає, щоб собаки звідкись не вибігли, не знав він що в купі листя спав величезний лютий собака. Тільки-но вовк поклав лапи на листя собака прокинувся і налетів на нього”.14

14. Сказки народов востока. М., 1967.- С.18.

В перський казці “не берися не за свою справу” читаємо про те як осел, аби врятувати собі життя пропонує вовкові виконати своє остане бажання - витягти цвях з підкови.

“Підняв осел задню ногу а вовк присів і міцно вчепився зубами в цвях. Тільки-но вовк нахилився, щоб його видерти, осел

В основному сюжет перських казок про тварин розгортається щосили вдарив вовка і повибивав йому всі зуби”15.

таким чином:

Голодна лисиця , мандруючи, зустрічає вовка (барса, півня); потім вони разом зустрічають ще якусь тварину; потім лисиця хитрістю заводить всіх у пастку і шукає привід, щоб з”їсти їх, але їй це не вдасться; потім лисиця блукає одна, змагається з барсом (або з левом) і перемагає.

Ще одним негативним героєм перських казок є змія (або скорпіон). Часто сюжет розгортається так, що людина (або якась тварина) пригріває або рятує від смерті змію (або скорпіона), яка потім жалить свого рятівника.

“Скорпіон втретє вжалив жабу. А вона пірнула під воду і вже не з”влялася доти, доки скорпіон не потонув.”16

Найбільш точно моралі казок такого типу відповідає українська мудрість “ Не правий вовк, що вівцю з”їв; не права й вівця, що до лісу пішла.”

Казкам про тварин також притаманний кумулятивний, тобто ланцюговий сюжет. Влучним прикладом може бути казка “Пан мишеня” : “Цигане, цигане, дай мені решето, решето я дам

торговцеві зерном, він дасть мені просо, просо я дам курочці,

15. Персидские народные сказки. Под редакцией Брагинского, М., 1987.- С.24.

16. Персидские сказки. Перевод Р.Алиева, А.Бертельса и Н.Османова,М., 1958.- С.31.

курочка знесе мені яєчко, яєчко я дам ткачеві, ткач дасть ниток, нитки я дам шевцеві і він підшиє мені хвоста.”17

Дуже часто в сюжетних лініях перських та українських казок зустрічається образ лисиці-посередника або судді. Лисицю просять поділити якусь здобич, а вона з “їдає більшу частину і переконує усіх, що немає кращої судді, ніж вона.

“Котики й віддали їй грудочку сиру, щоб вона розділила. Лисичка переломила грудочку надвоє, а далі й каже: ”Ні, цей

шматочок більший, треба порівняти!” Та й над”ла один шматок. “А тепер, - каже, - оцей більший, треба його трішки підрівняти, щоб по правді було!” І знов над“їла. Та так рівняла, що то той шматочок над”їсть, то той, поки стало два зовсім маленьких шматочки.”18

Але найчастіше ми зустрічаємо образ лисиці-ошуканки. Зазвичай вона, аби здобути собі їжу, але при цьому не працювати, обдурює вовка, барса, їжака, або якусь іншу тварину. Ведучи паразитичний спосіб життя, лисиця завжди

тікає від покарання.

“ Люди як вискочать - з кочергами, з рогачами, з сокирами: вбили того вовка, а лисичка й досі живе у своїй хатці.”19

Слід відмітити, що в українських народних казках на відміну від перських казок, образ ведмедя наділений зазвичай позитивними рисами. Так він виступає в ролі справедливого судді або дужого рятівника. Але зустрічається й таке, що ведмедя ошукують або просто використовують його силу. А от в перських казках він завжди залишається “в дурнях”, над ним сміються, глузують з його тупості, необережності. Якщо вислів

___________________________________________________________________________________

17, Персидские сказки. Перевод Р.Алиева, А.Бертельса и Н.Османова,М., ИВЛ,1958.- С.30.

18. Українські народні казки. К., “Дніпро”, 1987.- С.16.

19. Дивна сопілка. Українські народні казки. Львів , 1989.- С.12.

“сильний як ведмідь” сприймається персами як образа, то

вислів “сильний як тигр” - як похвала.

“Ведмідь сів, щоб прочитати послання, а верблюд як вдарить його в груди, що він відлетів на десять кроків і втратив свідомість. І лише після цього він зрозумів, як треба тлумачити свій сон.”20

Слід зазначити, що афористичність, що властива більшості іранських казок , наштовхує на думку, що, можливо, звідси народилося багато поширених в Ірані прислів'їв . Так в казці “Балхський суд”, наприклад, є епізод про те, як Мехрак відірвав хвіст в осла і погонщик пішов скаржитися судді. Цей епізод породив відому приказку: “У мого осла з дитинства немає хвоста.”

20. Персидские сказки. Перевод Р.Алиева, А.Бертельса и Н.Османова,М., ИВЛ,1958.- С.446.

Побутові казки.

З точки зору середньовічних професіональних літераторів побутова розповідь, побутова казка були зневажливими жанрами, які розповідалися блазнями, вульгарними людьми. До “високої” літератури допускалися лише розповіді і казки, які мали додаткове значення: це були або апологи, як в “Калілі і Димні”, або зібрання повчальних історичних анекдотів, або оповіді етичного або містичного характеру. Але популярність побутової казки була такою великою, що багато відомих літераторів складали збірки таких казок, не розкриваючи, правда, свого імені.

До таких казок належить велика кількість реалістичних новел “Тисячі й однієї ночі”.

Для побутових казок Ірану характерні повсякденні, “низькі” обставини, грубуватий гумор і сатиричне відношення до дійсності. В них може бути і фантастичний елемент, але, як правило, він відіграє підлеглу роль. Звичайно, і серед побутових казок є багато різновидів, але вказані особливості притаманні більшості з них.

На відміну від фантастичних казок в побутових казках України та Персії діють реальні герої - купці, селяни, ремісники та їх дружини. Перемоги, отримані героєм над своїми ворогами, знаходять в казці реальне пояснення і досягаються завдяки хитрості, розумної поради або щасливого випадку.

Іноді в новелістичній казці ворогом героя може бути яка-небудь фантастична істота, наприклад, див.

В середньовічному Сході , як, до речі, і на Заході, великою популярністю користувалися книги і розповіді про хитрість і підступність жінок. В сюжетних лініях перських казок часто зустрічаємо епізод про те, як до однієї жінки прийшов гість, який дуже вихвалявся, що пише книгу про підступність жінок. Тим часом несподівано з”явився її чоловік. Гість перелякався в смерть, і жінка заховала його в шафу , а чоловікові почала жалітися, що він увірвався до неї і намагався зганьбити. Розлючений чоловік хотів було зазирнути до шафи, та жінка відволікла його. Відчинивши дверцята , вона й говорить : “ Чи не ти казав, що збираєш різні жіночі шахрайства? Ось тобі ще один виверт. Йди та пам”ятай, що жіночим хитрощам немає ліку.”21

Подібний мотив про розумну дівчину зустрічаємо в українських казках, зокрема в казці “Мудра дівчина”:

“Та й питає та дівка у старостів, чого ж їм подавати: чи одбутного, чи прибутного, а чи того, що вгору дивиться?”22

Старости обрали останнє і дівчина пригостила їх самою цибулею. А пояснила вона це так: “Одбутне - сало, бо ним усякі зачіпки одбувають; дійво - прибутне, бо ним хоч і одбувають усякі зачіпки, але ж і воно прибуває в господарстві, коли хто корови свої має; те,що вгору дивиться, - се цибуля, бо коли вона ще в грядках восени стирчить, то моа хто з землі угору дивиться.”23

Серед казок Ірану великою популярністю користуються казки про жебраків, крадіїв, розбійників; ці казки знаходили вдячних слухачів ще задовго до розквіту захоплюючого жанру детективно-шпигунських розповідей. Безбородий (кусе) в фольклорі народів Близького Сходу виступає героєм блазнівних новел. Про нього навіть існують цілі цикли казок .

Побутові казки зазвичай мають рамкову конструкцію. Особливо це помітно в сюжеті про те, як син вирушає на пошуки чарівного зілля для хворого батька. Обрамленням тут

21. Персидские сказки. Перевод Р.Алиева, А.Бертельса и Н.Османова,М., ИВЛ,-1958.С.402.

22 Українські народні казки. К., “Дніпро”,- 1987. С.304.

23 Там само.

виступає сюжет про двох товаришів, які завжди залишаються вірними один одному.

Дуже поширеним сюжетом перських і особливо українських казок є казки про взаємостосунки між свекрухою та невісткою.

Але відмінною рисою є те, що в східних казках частіше невістка знущається зі своєї свекрухи, а в українських - найчастіше навпаки.

“Свекруха двадцять два дні просиділа на курячих яйцях, поки не з”явилися усі курчата.”24

В українській казці часто сюжет розгортається так, що ледачу невістку навчають працювати, не даючи їй їсти. Наприклад в казці “Ледаща невістка” читаємо:

“І на цей раз вона нічого не зробила - лишається без вечері.”25

Слід відмітити, що саме в новелістичних казках найбільш помітні звичаї, традиції певного народу. Наприклад в Ірані є такий звичай - двічі-тричі в рік ходити в паломництво до Мекки. Даний обряд знайшов відображення в казці: “ А коли надумав чоловік піти в паломництво в Мекку, потрібно йому дружину з дітьми на догляд пазі (доглядача) залишити.”26

24 Персидские сказки. Перевод Р.Алиева, А.Бертельса и Н.Османова,М., ИВЛ,1958.- С.436.

25 Українські народні казки. К., “Дніпро”, 1987.- С.59.

26 Персидские сказки. Перевод Р.Алиева, А.Бертельса и Н.Османова,М., ИВЛ,1958.- С.379.

Висновки

Перські народні казки є частиною багатого перського фольклору і за своїми сюжетами, формами і художніми засобами вони надзвичайно різноманітні.

Найбільшу кількість серед казок України та Персії складають чарівні казки. Народна фантазія наділяє позитивних героїв різноманітними достоїнствами - сміливістю, хоробрістю, патріотизмом, вірністю… На шляху до мети герой змушений долати багато перешкод, вступати в боротьбу зі злими силами, що зображуються у вигляді злої мачухи, поганих шахів, різноманітних фантастичних істот: драконів, дивів, шайтанів. Герой, що уособлює добре світле начало, завжди отримує перемогу над темними, ворожими силами.

Отже, ми можемо зробити висновок, що основною темою українських та перських народних казок є боротьба добра і зла. Народні казки зазвичай оптимістичні, тому герої завжди перемагають. Чарівні казки виховують у слухачів або у читачів почуття любові до Батьківщини і ненависть до її ворогів, повагу до праці і працюючих людей, завзятість у досягненні поставленої благородної мети, вірність даному слову.

Наряду з чарівними казками в перському та українському фольклорах дуже поширені новелістичні казки і казки про тварин ( птахів, комах).

В новелістичних казках діють реальні герої та події розгортаються реалістично. Героями зазвичай виступають простолюди -- купці, ремісники, селяни та їх дружини. Дуже часто в фабулі як українських, так і перських казок ми зустрічаємо доброго і гостинного чоловіка, який залишив усе своє багатство синові і заповів йому у випадку нестатку взятися за мотику і зайнятися хліборобством, бо щастя і благополуччя містяться в землі.

Ряд казок направлені проти брехливого благородства, чесності та носить явно антиклерикальний характер. Казки такого типу завжди закінчуються перемогою справедливості і висміюванням анти героя.

Персонажі перських казок, їх одяг, поведінка, оточуюче середовище, уявлення, побутові подробиці - все це говорить про те, що вони є одним зі складових елементів народної творчості.

Перемоги, отриманні героями над своїми ворогами, знаходять в казці реальні пояснення і досягаються завдяки хитрості, доцільної поради, щасливого збігу обставин. Іноді в новелістичній казці ворогом героя може бути яка-небудь фантастична істота, наприклад див. Подібний персонаж, що уособлює грубу фізичну силу, не наділяється при цьому розумом та кмітливістю, завдяки чому його легко ошукує герой казки. Новелістична казка викриває тупість, жадобу, боягузтво та інші негативні якості людей, в них осміюється ханжество духівництва. Побутова казка зазвичай соціально загострена і направлена проти панівних експлуататорських класів.

Особливу групу складають казки про тварин (сюди відносяться казки про птахів і комах). Найбільш популярними персонажами таких казок є горобець, лисиця, лев, вовк, миша, осел.

Персонажі з тваринного світу уособлюють людей або їм приписуються вчинки, властиві людині.

Казки про тварин зазвичай побудовані у вигляді ланцюгової (кумулятивної) казки, коли один епізод повторюється для викладення наступного.

В багатьох казках виражена ідея про те, що плоди праці повинні дістатися тому, хто працював. Робимо висновок , що наступним важливим моментом є ідея поваги до праці як до основного джерела добробуту людини .

Герої казок Персії, виходячи з міста, одразу потрапляють у пустелю або степ і роблять зупинку неодмінно поблизу струмка, в затінку дерев. Міста оточені стінами з воротами, біля яких стоять вартові: середньовічні іранські міста огороджували високими стінами.

Народна фантазія поселяє героїв перських казок в розкішні палаци; принци одружуються з красунями, яких ще не бачив світ.

Герой або героїня перської казки часто поселяються в руїнах.

В казках Ірану знайшов відображення характерний для персів весільний обряд. В казкових палацах розміщуються дзеркальні зали та кімнати.

Улюбленими числами в казках України, як це легко можна помітити, є числа 3, 7, 9, а в перських - 3, 7 і…40.

Наприклад : сім дочок, сорок служниць, події відбуваються через сім або сорок днів. Згідно з повір'ям, ці числа вважаються магічними.

Перські народні казки починаються з традиційного зачину: “Було так чи не було, а ворона до свого гнізда не долетіла.” Та найчастіше закінчуються кінцівкою: “Як вони дісталися своєї мети, так і ви дістаньтеся своєї.”

Українські ж казки починаються словами “Жили собі дід та баба” і закінчуються - “Ось і казочки кінець, а хто слухав - молодець”.

Казки як Ірану, так і України образно малюють самовіддане і безкорисливе кохання, здійснення подвигу заради нього.

Герої долають різні підступи злих сил і завжди перемагають. В кінці казки герой або героїня благополучно одружуються з принцом або принцесою.

Народні казки Персії створювалися колективним вигадником -

народом. Тому в них так сильно відображено віру в неодмінну перемогу доброго і поразку злого начала. Зробимо висновок, що народні казки оспівують любов до народу і подвиг заради народного добробуту.

В казках перського народу відображені стародавні патріархальні відносини. Шахи та жителі міст дуже люб'язні, гостинні, будь-який перехожий може завітати до палацу, його нагодують, одягнуть, нададуть нічліг .

Хоча під час читання перських казок мимоволі виникають різноманітні аналогії та зіставлення з казками інших народів, але дослідивши їх, ми можемо дійти до висновку, що вони цілковито оригінальні і самобутні. Ці паралелі лише підкреслюють існування з давніх-давен обміну культурними цінностями між різними народами. Цей процес мав місце протягом усієї історії людства і розвивається в наш час.

1

1


назад | 1  2  | вперед